Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою випустив у світ чергове число часопису «Наш український дім» (№2, 2021). Видання розраховане на викладачів, учителів, студентів та, зрештою, громадян, яких хвилює питання нашого націєтворення.

Публікацією під такою назвою провідної архівістки Центрального держархіву зарубіжної україніки Віри Фазлєєвої відкривається число 3  (107) газети «Український дім», що її видає Центр гуманітарної співпраці з українською діаспорою нашого вишу. 92-річна донька репресованого українського письменника Сергія Пилипенка, опинившись за межами України, зуміла реалізувати свої мистецькі й літературні таланти. І хоча вона набувала знання в Бостоні й Парижі, її завжди наснажувала рідна земля, для котрої вона й творила. «Україна, як і все людство, сьогодні переходить на новий рівень глобальної свідомости та усвідомлення вартости та значення людського життя, а з ним і Свободи, з великої літери, в усіх поняттях цього слова, – стверджує скульпторка й поетка. – І якщо мої твори стануть краплиною в тій творчій зливі духовного відродження та відбудови української культури, які тепер починаються, то моя мета буде досягнута і всі зусилля будуть виправдані…Нехай усі жертви і згублені життя мільйонів не будуть марними, і тепер уже від нас, від нашого покоління залежить, чи ці ідеали будуть здійснені».

Напередодні Великодня у світ вийшов 106-й випуск часопису «Український дім», видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою. Першу шпальту оздоблює робота родини Дем’янчуків «Ісус Христос-Відкупитель» (різьблення, іконопис). Віра у Воскресіння Христа наснажує пасіонаріїв на боротьбу за українську правду.

Тарас Чернега, голова українського культурного центру «Ватра» в Казахстані, отримавши свіжий випуск газети «Український дім», видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою, надіслав такий відгук: «Це для нас чудовий дарунок – і до Святого Миколая (відзначатимемо з дітками завтра, у найближчу до цього свята неділю, в Українській церкві в столиці Казахстану), і до Різдва, і до Нового року!» Пан Тарас народився в Казахстані, українськомовну практику мав лише, коли приїздив на канікули до бабусі на Вінниччину, але це не завадило йому вивчити мову своїх предків!

«Високо цінуємо Ваш ентузіазм, відкритість до взаємодії, Вашу працю: друковані видання, читачами яких є українці в етнічній Батьківщині та за її межами, культурно-мистецькі акції, фестивалі, конкурси, міжнародні наукові конференції – це та практична допомога, яку здійснює Центр для українців закордоння. Ви моніторите науково-освітні та духовно-культурні запити української діаспори та вчасно на них реагуєте. З глибокою вдячністю згадуємо Вашу участь у заходах МІОКу, нашу участь у міжнародних конференціях, які організовували в Ніжині. Переконані, що лише спільнодія людей, об’єднаних ідеєю праці для добра української спільноти, дасть добрий результат».

Таке привітання надіслали в Гоголівський виш з Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» з нагоди 20-річчя створення Постановою Кабінету Міністрів України Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою.

Подія стала приводом не тільки для святкування, а й для оцінки зробленого, ділової розмови про подальше вивчення і пропаганду наукових і культурних досягненнь українців закордоння. У заході взяли участь викладачі, студенти й ліцеїсти, котрі уважно слухали ректора університету, доцента Олександра Самойленка, доцента кафедри української літератури та журналістики Оксану Капленко, доцента кафедри слов’янської філології, компаративістики та перекладу Валентину Сидоренко, директора бібліотеки імені академіка М. О. Лавровського Олександра Морозова, завідувачку дитячого садочка № 13 імені Софії Русової Наталію Примушко та її вихованців, вокалістів Дмитра Бутрея та Ярослава Йотку.

Дякуємо всім за привітання й за творчу плідну співпрацю.

Надія Онищенко,

директорка Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою НДУ імені М. Гоголя

Їх назвали шістдесятниками. Бо саме в 60-ті роки ХХ століття молоді поети й письменники виявили в нових формах антисталінський дух української літератури. Їхнє новаторство мало вплив на подальший розвиток культури, значною мірою сприяло відродженню нашої державности.

Першу шпальту свіжого числа газети «Український дім», видання Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою, прикрашає привітання «З Днем Незалежности, державо». Це свято нагадує нам про те, що за свободу нації варто боротися!

закликає нас доктор славістики з Канади Марко Роберт Стех. Активний партнер Центру гумнітарної співпраці з українською діаспорою Гоголівського вишу в одній з останніх програм «Очима культури» критично аналізує джерела часів, коли виникла назва Русь і різні псевдонаукові точки зору, що обслуговують  ідеологічні версії.

1 серпня 2019 року розпочала свою діяльність ІІІ Міжнародна літня школа, учасниками якої є українські та польські студенти. Починаючи з 2017 року, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя за ініціативи викладачів Максима Потапенка та Юлії Кузьменко розпочав співпрацю з Педагогічним університетом імені Комісії Освіти в Кракові. Метою було зближення українського й польського народів через нову генерацію. Згодом, 2018 року, до співпраці приєднався Київський університет імені Бориса Грінченка.

Цьогоріч виповнюється 20 років Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою. Про історію нашого заснування та функціонування пише директор Центру Надія Петрівна Онищенко, читайте в черговому номері газети «Український дім».

Полеміка навколо творчої особистості Гоголя триває й досі. Не дивно, що в Ніжинському державному університеті відбулася вже ХІV міжнародна наукова конференція «Микола Гоголь і сучасний художній контекст». Про це читайте в статті «Проблеми Гоголя чи науковців?..».